Ми звикли людей сприймати по формі, не задумуючись про їх внутрішній стан. Якщо ти пристойно одягнений: біла випрасувана сорочка, пристойний (краще дорогий) костюм, то ти вже особистість, яка перед Вами сприймаєш серйозно, позитивно. Про це навіть говорить народна мудрість: «Встречают по одежке…»
А якщо перед тобою «панк», чи «гот», чи у нього «дреди», то він уже не такий, нестандартний, бо протистоїть «білим комірцям», а, значить, зухвалий та скандальний.
Я теж так раніше думала, і думала б так і далі, але, слава Богу, що він навчає нас розуміти оточуючих нас людей. Моя донька змінила зачіску, замість світлих шовкових косенят з’явились довгі рижі «дреди». На деякий час стало ніяково, що скажуть люди: мама, сестра, брати та сестри в церкві. Але ти ж все-таки аналізуєш ситуацію, бо це твоя рідна дочка.
Згадую, що Бог перш за все дивиться на серце, а яке у моєї дитини серце, які у неї друзі, яку музику вона слухає, що читає, адже це важливо, це ж її світогляд. Закритись від своєї дитини тільки тому що вона змінила зачіску? Але батьківська любов не така, тому що вона від Бога, а Бог любить своїх дітей справжньою великою любов’ю, адже Бог це Любов!
Та і за цими дредами тонка ніжна душа, без лицемірства, підлабузництва, можливо ще присутнє щось дитяче, непристосоване до цього світу, його правил, ще у пошуку, але молодість зажди у пошуку і це цілком природньо.
Як часто ми відрікаємось від чогось нестандартного, незвичного для нас, ми іноді такі правильні такі категоричні, що забуваємо, що за цими нестандартним стоять люди, теж чиїсь діти з ніжними вразливими серцями, їх теж любить Господь , а не тільки правильних , кмітливих у костюмах.
Осудити завжди легше, і ти , наче виростаєш у своїх очах, але чи ростеш ти в очах Господніх? Не будь лицеміром, проповідуй Євангеліє усім, Бог чекає на вас, на вашу чуйність , милосердя, любов… Адже «любов довготерпить, милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!» (Коринтян 13:4), бо це істинна любов, яка ніколи не перестає.
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 5583 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Боль - Pavel Mironov *Чизэл ( врачи г. Донецка открыли франтитную пазуху в правой лобовой части головы. Мне было 19 лет. Франтоэтмоэндотомия диагноз.
Наркоз действовал только 30мин. Операция шла 3часа45мин.
Моя родная мать научила меня с детства молиться Богу. Она рассказывала детям о том, что каждый ребенок имеет своего ангела.,, В трудный час молитесь Господу и Он пошлет вам своего ангела" говорила она. И вот здесь как никогда раньше пригодился опыт молитвы. Тот самый ангел с которым познакомила меня в детстве мама, стоял рядом со мной. Я ощущал невыносимую боль
во время вскытия черепа и чистки. Я кричал и плакал как ребенок. Руки и ноги были привязаны к операционному столу. Слезы и кровь смешались вместе и текли за шею по подголовнику и под меня. Общий наркоз был противопоказан. Вдруг я услышал голос асистента-врача:
,,Павел. Операцию ведет Ильянора Михайловна.У нее ручки как у ангела..." О Боже :,, подумал я, что это случайность, что я слышу это самое дорогое слово (Ангела) во время моей молитвы о помощи к Богу? О нет. Ты здесь Господь!
Операция закончилась. Кто меня может переубедить ,что Господа нет. Двое человек в этом же госпитале с таким же диагнозом, молодые как я, получили заболевание на Черном море в г.Одесса, где заболел и я, умерли.
Меня Господь хранит по сей день.
Остаточные явления перенесенного реногенного менингита сопровождают меня каждый день. Но Ангел всегда со мной. Только Он дает силы для жизни.
Дорогой друг! Не забывай о том,что и у тебя есть Ангел. Не имеет значения, веришь ли ты в это или нет, мой совет тебе-молиться.
Вера - это дар Божий. Она появляется после молитвы.
Не можешь молиться, я буду молиться за тебя, только сообщи кто ты, и о чем просишь молиться.
Бог работает 24часа в сутки,7дней в неделю. Не забудь появиться к Нему на апойтмент. Возможно не придется являться к земным врачам. Желаю здоровья!!!!!!!!!
